Тези

до роботи "Негативний вплив комп’ютерів на загальний стан організму дитини"

учениці 8-Б класу спеціалізованої школи № 155

Шевченківського району м. Києва

Шевчук Марії Дмитрівни

Немає сумніву, що комп’ютер – винахід, який створює нову епоху у використанні розумових можливостей людини. Зрозуміло також, що цей винахід доцільно якомога ширше застосовувати у навчальному процесі сучасної школи. Проте, залежно від того, як використовується комп’ютер, він може приносити користь, але може й зашкодити людині.

Шкідливий вплив комп’ютера ще далеко не всім відомий і належить до факторів малої інтенсивності, негативна дія яких розвивається поступово і приховано. Вона проявляється після багатьох місяців або років праці, коли боротися з нею вже нелегко. В багатьох випадках важко навіть встановити головну причину захворювання.

В даній роботі:

• вивчені фактори шкідливого впливу ПК на здоров’я людини, в тому числі випромінювання моніторів, зоровий дискомфорт, перенапруження скелетної-м’язово системи, психологічна залежність від комп’ютерних ігор;
• проведений аналіз впливу комп’ютерізації на стан здоров’я школярів;
• проведено анкетне опитування школярів 2-го, 4-го, 8-х та 10-х класів і приведений аналіз отриманих результатів;
• складені рекомендації користувачам ПК.

ТЕЗИ

до роботи "Екологічний стан м. Києва та шляхи його покращення"

учениці 8-Б класу спеціалізованої школи № 155

Шевченківського району м. Києва

Турло Ганни Сергіївни

За інформацією Київської держадміністрації м. Київ входить до числа п’ятнадцяти найбільш забруднених регіонів України. В зв’язку з цим метою роботи є дослідити екологічний стан столиці та розглянути шляхи його покращення.

При виконанні роботи було встановлено, що в столичному регіоні загострилася проблема забруднення атмосферного повітря. Для її покращення необхідно побудувати нові автомагістралі та мости, лінії міського електротранспорту, перевести автомобілі на газоподібне паливо, розробити програму розвитку екологічно безпечних видів транспорту.

Погіршення гідроекологічної ситуації відбувається у двох напрямках: інтенсивне забруднення водотоків і водойм та екологічно невиправдане нівелювання заплави Дніпра під новобудови. Невідкладним завданням щодо виправлення даної ситуації є: виявлення джерел надходження господарсько-побутових стічних вод у зливову каналізацію та забезпечення скидання цих вод в міську каналізаційну мережу комунального господарства; призупинення скидання неочищених стічних вод підприємств у зливову каналізацію і безпосередньо у водойми; закріплення за підприємствами, території яких прилеглі до водойм, функцій по впорядкуванню відповідних частин водозборів; впорядкування зберігання хімічних речовин і нафтопродуктів, запобігання їхнього надходження у водойми з талими і зливовими водами.

Вкрай незадовільною у столиці є і якість питної води. В зв’язку з цим Київська міська адміністрація почала впроваджувати в життя програму забезпечення киян бюветною артезіанською водою.

У межах Києва виявлено ряд територій із аномально високими рівнями щільності забруднення ¹³⁷ Cs , ⁹⁰ Sr , плутонієм.

ТЕЗИ

до роботи "Оцінка якості деяких бутильованих вод в місті Киеві шляхом біотестування"

учня 10-А класу спеціалізованої школи № 155

Ільченка Владислава Олександровича

Метою даної роботи був комплекний аналіз деяких поширених бутильованих вод з мінералізацією менше 1 г/л методами біотестування.

Критеріями оцінки якості вод були стандартні показники виживання, розвитку і розмноження тваринних тест-організмів.

Вдалося з’ясувати, що хімічний склад 12 вод, які являють собою найбільш поширені торгові марки, відповідав, за деякими виключеннями, стандартам для питної води.

Результати проведеного дослідження доводять, що біотестування на організменному рівні доцільно застосовувати для комплексної оцінки якості питних, в тому числі бутильованих вод.

Використання методів біотестування вкрай для оцінки якості вод і вироблення класифікації для характеристики токсичних властивостей природних, в тому числі й питних бутильованих вод, тобто вод з відносно низьким рівнем забруднення.

Використання з такою метою різних груп тваринних організмів дозволяє застосувати метод екстраполяції отриманих результатів на організм людини.

Ми представляємо результати експериментального дослідження 12 марок питних бутильованих вод, придбаних у торгівельній мережі міста Києва.

Застосування батареї біотестів дозволяє отримати обєктивну оцінку впливу досліджуваного зразка на тваринні та рослинні організми. Для її кількосної інтерпретації розроблено індекс загальної токсичності (ІЗТ), який являє собою суму ефектів усіх біотестів включених в батарею. Якщо величина ІЗТ не перевищує 50 одиниць, тобто жоден з тест-організмів не знаходить гострої або хронічної (з вкрай токсичними ефектами) токсичності, то питна вода відноситься до категорії безпечних. Дві марки з досліджуваних - "Бебівіта" і "Моршинська" - відповідали даній умові.

Якщо значення індекса загальної токсичності варіюють від 50 до 100 одиниць, тобто жоден з тест-організмів не проявляє гострої токсичності з чітко вираженою реакцією або два біотеста з чотирьох, включених в батарею, не виявляють хронічної токсичності з максимальним ефектом, досліджувана вода відноситься до категорії відносно безпечних. Даному критерію відповідають марки "San Benedetto", "Evian", "Ордана", "Старий Миргород", "Бон Аква", "Юрське джерело", "Vittel". Отже, група відносно безпечних вод виявилася найчисленнішою (58%) в нашому дослідженні.

Величина ІЗТ коливається від 100 до 200 одиниць, коли біотестування обов’язково виявляє гостру токсичність принаймні в одному біотесті або хронічну токсичність у кількох тест-організмів. В цьому випадку аналізовані води відносяться до категорії досить небезпечних. В нашому досліді 3 марки відповідали цьому критерію: "Оболонська-3", "Вінні", і "Добра вода".

Якщо показник індекса загальної токсичності перевищує 200 одиниць, тобто більшість біотестів виявляють гостру і хронічну токсичність, питні води відносять до категорії небезпечних, які являють реальний ризик для здоров’я людини. В проведеному дослідженні жодна марка не проявила відповідних токсичних властивостей.

Найбільш небезпечні для вживання ті води, що поєднують чітко виражені токсичні властивості з генотоксичними проявами. Одна марка - "Добра вода"- характеризувалась порівняно високим індексом токсичності і виявила генотоксичні ефекти для тваринних клітин.

Токсикологічні властивості досліджуваних вод не залежали від умов їхнього виробництва, застосованих всередині країни або закордоном і від підвищених вимог до продуктів дитячого харчування.

Застосування методів аналітичної хімії, мікробіології і радіології, включених в національні стандарти і нормативи, не досить для виявлення токсичності водних розчинів. Обєктивна оцінка якості води потребує використання, поряд зі стандартними підходами, ще і методів біотестування.

Оцінка якості питних вод за допомогою живих організмів і клітин уможливлює виявлення їхньої імовірної токсичності, і, відтак, потенційної небезпеки, але не корисності для людського організму.

ТЕЗИ

до роботи "Повітря, яким ми дихаємо"

учениці 9-Б класу спеціалізованої школи № 155

Шевченківського району м. Києва

Педченко Наталії Серіївни

Без повітря на планеті не можлива ніяка форма життя. Можна прожити без їжі декілька тижнів, без води - декілька днів, але без повітря - декілька хвилин. В той час коли повітря так необхідне для життєдіяльності організму людини, воно може стати страшним ворогом для нашого здоров'я. Це в значній мірі залежить від того, що ми знаємо про стан навколишнього повітря і наскільки ми можемо контролювати те, що вдихаємо. Від того яким повітрям ми дихаємо залежить рівень працездатності, фізичний та психічний стан людини. Ось чому я вважаю цю тему досить актуальною для дослідження.

Мною було проведено серію досліджень по визначенню мікробного спектру повітря в кабінеті біології школи № 155. Дослідження повітря проводилось до початку першого уроку та наприкінці цього уроку в 4-ох точках: 1. стіл учителя, 2. середня парта біля стіни, 3. остання парта біля вікна та коридор 3-го поверху. (табл.№1). Проби повітря відбирались методом седиментації на поживні середовища такі як м'ясо - пептонний агар (МПА), жовтково-сольовий агар (ЖСА) та середовище Сабуро. МПА - для визначення загального мікробного числа, ЖСА - для визначення стафілококів, Cабуро – для виділення дріжджових та пліснявих грибів. Подальші бактеріологічні дослідження пров водились на базі баклабораторії лікарні для вчених НАН України.

Чашки Петрі з пробами повітря поміщались в термостат при 37⁰С. Загалом дослідження проводились на протязі 6 діб в декілька етапів.

Первинний облік посівів здійснювався через 48 годин. Чашки продивлялись та проводився підрахунок вирощених колоній на середовищі МПА для визначення загального мікробного числа.

Результати наведені в табл. № 2. Кількість мікроорганізмів за 45 хвилин зросла майже в 2 рази, але не перевищує допустимі норми. Чашки з посівами я сфотографувала. Фотографії представлені в роботі.

Другий етап моєї роботи заключався в відборі колоній мікроорганізмів для мікроскопії. Ізольовані колонії відбирались бактеріологічною петлею та з них готувались мазки на предметних скельцях. Мазки фарбувались за методикою по Граму (методика наведена в роботі ). Висохлі мазки продивлялись під мікроскопом при збільшенні в 630 разів з застосування імерсійного масла. Деякі з мікроорганізмів, які я бачила під мікроскопом представлені в роботі в вигляді кольорових малюнків.

Третій етап – біохімічна ідентифікація. Це визначення виду мікроорганізмів за допомогою біохімічних тестів. Чиста культура мікроорганізмів засівається на середовища, які містять різні поживні речовини та індикатори РН , які змінюють свій колір в залежності від РН середовища. По тому як мікроорганізми засвоюють чи не засвоюють ті чи інші поживні речовини і визначається вид мікроорганізмів. В ході досліджень було виділено 10 видів мікроорганізмів, які наведені в табл. №3

Висновок: Всі вище наведені дослідження свідчать про те , повітря в класі забруднюється сапрофітними, умовно-патогенними та патогенними мікроорганізмами такими, як золотистий стафілокок, що з'явився в повітрі після уроку. Це може свідчити про те що на уроці в класі знаходилась особа, яка або була хворою на застуду, або є хронічним носієм цього мікроорганізму. Є також і фізичні фактори, які приводять до погіршення мікробного стану повітря. Це температура повітря. Температура в класі становила 22⁰C, тоді як температура комфорту становить 19⁰С , а 22⁰С є оптимальною для розмноження пліснявих грибів. Підвищена вологість повітря сприяє розмноженню мікроорганізмів.

Велика кількість кімнатних рослин різних видів створює велику площу ґрунту, що призводить до розмноження бактерій на поверхні ґрунту, та розповсюдження мікроорганізмів в повітрі з частинками ґрунтового пилу.

Рекомендації: для покращення мікроклімату в кабінеті біології необхідно зробити наступне:

1. проводити сковзне провітрювання кабінету до уроку на протязі 20-30 хвилин та на перервах,

2. зменшити кількість кімнатних рослин та переглянути їх види,

3. замість тих рослин, які не покращують мікроклімат посадити рослини, що виділяють в повітря фітонциди (лимон, апельсин, мандарин),

4. поставити екібани з гілок дуба, берези, черемухи, тису, самшиту, евкаліпту, лаврового листя,

5. бактерицидну дію мають також ефірні масла анісу, розмарину, лаванди, евкаліпту, чайного дерева, ваніль, кориця, герань, хвойні дерева, полин.

6. по можливості встановити кондиціонер, але питання економічних затрат та доцільності це тема іншої роботи.

Тези

На науково-дослідну роботу з екології

"Радіонукліди у біосистемах Дніпровських водосховищ"

учня 10-А класу спеціалізованої школи №155

Шевченківського району м. Києва

Стріхаря Іллі Максимовича

Виконані дослідження вмісту радіонуклідів ¹³⁷ Cs і ⁹⁰ Sr в вищих водяних рослинах і рибах Дніпровських водосховищ. За результатами досліджень встановлено:

Внаслідок природного радіоактивного розпаду та процесів самоочищення середній вміст ¹³⁷ Cs у вищих водяних рослинах Дніпровських водосховищ у 2003 р. знизився до 144 (Київське водосховище) – 8 (Дніпродзержинське) – 12 (Каховське водосховище) Бк/кг. У порівнянні з 1986 р. середній вміст ¹³⁷ Cs у вищих водяних рослин Київського водосховища зменшився майже у 22 рази у рослин Каховського водосховища – у 14 разів.

Станом на 2003 рік середній вміст ¹³⁷ Cs у риб Дніпровських водосховищ перебуває у межах 98 (Київське) – 2 (Каховське) Бк/кг і не перевищує Допустимого рівня. У порівнянні з 1987 роком вміст ¹³⁷ Cs у риб Київського водосховища знизився майже у 8 разів, Каховського водосховища – у 10 разів.

Вміст ¹³⁷ Cs у риб озера Далеке-1, яке розташоване у зоні відчуження, перебуває у межах 2800-13000 Бк/кг, що у 19-87 разів перевищує Допустимий рівень.

Зона відчуження, на території якої зосереджена величезна кількість радіоактивних речовин, продовжує залишатись регіоном постійної високої радіаційної небезпеки з практично не прогнозованими наслідками як для людини, так і для рослинного і тваринного світу.